Реабілітація

Основна мета реабілітаційних заходів полягає в тому, щоб особа, яка страждає на психічні розлади, залишалась соціально активною. Ця робота потребує великих зусиль. Важлива роль у цьому належить не тільки лікарю психіатру, а також родині пацієнта та суспільству.

Реабілітаційний процес починається зі стаціонарних відділень, де основним видом реабілітаційних заходів є проведення відновного лікування, що включає в себе використання психофармакологічних засобів паралельно з методами, що належать до сфери психосоціального впливу на пацієнту. У відділенні по можливості максимально використовується позитивний вплив більш збережених і соціально адаптованих пацієнтів на пацієнтів з вираженими явищами госпіталізму.

Наступною ланкою в системі реабілітаційних заходів є диспансерне відділення яке надає високоякісну комплексну медичну, психологічну та соціальну допомогу особам, які страждають на психічні розлади. 

Метою діяльності реабілітаційних заходів є активне залучення пацієнтів у реабілітаційно-лікувальні процеси та соціальне життя, вирішення їх медичних, побутових та соціальних проблем, підвищення працездатності, рівня самообслуговування та досягнення найбільш повної соціальної адаптації.

Комплексність медико-соціальної допомоги забезпечується використанням у роботі мультидисциплінарного підходу – при одночасному реабілітаційному втручанні медичних працівників, психологів, інструкторів з праці, соціальних та інших працівників.

• Відповідно до психічного стану пацієнти з стаціонарних або диспансерного відділень направляються до Центру психологічної допомоги, де з ними працюють психологи з:


• Надання психологічного супроводу пацієнтам після закінчення стаціонарного лікування з метою відновлення становища пацієнта у суспільстві;
• Формування у пацієнтів адекватного ставлення до стану свого здоров’я та до надання психіатричної допомоги;
• Взаємодії з родичами пацієнтів та іншими особами, які створюють оточення пацієнта, для формування терапевтичного середовища.

Важливу роль в реабілітаційному процесі займають лікувально-трудові майстерні, де пацієнтів навчають трудової терапії та освоєння пацієнтами нової професії, що відповідає ступеню їх працездатності. Процес трудового навчання, освоєння професійних навичок викликає у пацієнту інтерес, приносить йому емоційне задоволення.